Виїзне засідання членів РМО вчителів української мови і літератури

    16 лютого 2018 року перед вчителями української мови і літератури гостинно відчинилися двері Вершино – Кам’янської філії КЗ Новгородківський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст-ДНЗ" і завідувач Квочка Сергій Миколайович запросив гостей до « Храму науки» де чекали вчителі – філологи Гоц Тетяна Миколаївна та Шаповал Ніна Михайлівна .
    Адже саме цього дня, за планом РМО вчителів української мови і літератури , проводилося засідання на тему " Використання інноваційних технологій в процесі вивчення української мови і літератури".
    Учасникам РМО були представлені уроки на тему ««Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням» вчитель Гоц Т.М , «Всеволод Зіновійович Нестайко – відомий у світі український письменник. Повість «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захоплюючий сюжет твору.» Вчитель Шаповал Н.М.
    Уроки пройшли на високому методичному рівні , цікаво, змістовно. Члени РМО мали змогу ознайомитися з використанням Інтернет-сервісу мультимедійних дидактичних вправ Learning Apps на уроках української мови і літератури. В навчальному закладі завдяки ініціативі та активній роботі адміністрації та вчителів забезпечено покриття Wi-Fi , завдяки чому є вільний доступ до мережі Інтернет.
    Учасники зібрання отримали велике задоволення від виховного заходу: Телепередача «Стосується кожного» присвячена 100 - річчю В.О.Сухомлинського «Людина починається з добра» підготувала Гоц Тетяна Миколаївна.
    Підсумовуючи роботу засідання РМО , завідувач районного методичного кабінету Мараренко Віктор Вільямсович разом із присутніми вчителями району висловив подяку вчителям та учням за організацію уроків та виховного заходу. Не дивлячись на завершення робочого тижня, роз’їжджалися учасники зібрання , сповнені гарних вражень, нових методичних ідей та емоційного піднесення.
    Кожен учасник виїзного засідання РМО до свого педагогічного доробку отримав досвід учителів Вершино – Кам’янської філії КЗ Новгородківський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст-ДНЗ".

Фотогалерея семінару (переглянути)

Матеріали семінару (переглянути)

Лепбук – новітній спосіб організації навчальної діяльності школярів. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікава форма спільної діяльності вчителя і учня. Активно використовую роботу з лепбуками на своїх уроках.

Як неоціненний Божий дар сприймаємо ми дітей, покладаючи надії на те, що виростуть вони здоровими, добрими, розумними. Добрі почуття йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжується в маленьких серцях тоді, коли дитина бачить і відчуває це від оточуючих її людей.
Світло, тепло і затишок шкільного дому – це одна з передумов якісного навчання. Адже ми всі розуміємо, що не тільки компетентні педагоги та сучасне обладнання створюють сприятливі умови для якісної освіти в сучасних школах, а є також необхідність забезпечення комфортних умов перебування учасників навчально-виховного процесу у стінах школи. З початку навчального року нам з учнями 10 класу прийшлося добре попрацювати, щоб клас став затишнішим. Було за власні та зароблені на проведених ярмарках кошти поклеєно шпалери  та проведено швидкісний інтернет.
Щиро дякую за допомогу працівникам школи, батькам та моїм активним, невтомним і надійним учням.
"Праця не тільки там, де людина сіє хліб або садить дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли людина приходить до людини, бачить у її очах, читає "поміж рядків" її поклик про допомогу. Ця праця є вищою мірою людського духу". Саме такі рядки В.О. Сухомлинського з великою вдячністю хотілось би присвятити нашим спонсорам, Іващенку Сергію Григоровичу та Іващенко Валентині Анатоліївні - людям, які відставивши безліч турбот та проблем, прийшли на допомогу, доброчинністю допомогли зробити кабінет української мови та літератури Вершино-Кам`янської філії Новгородківського НВК  привітним та гостинним. Тепер на вікнах красуються гарні новенькі штори в українському стилі.
 Кожен з нас покликаний творити добро, бути милосердними одне до одного, любити і цінувати життя, але люди розуміють життя по-різному. Одні живуть для себе в багатстві, в розвагах, а другі творять добро і залишають гарний слід та пам’ять на багато років, а може й століть.

 Село Вершино-Кам`янка,

зав.кабінетом української мови 

та літератури,

класний керівник 10 класу 

Тетяна Гоц

  

Стаття в газету від учнівського колективу

У грудні довгі ночі і такі короткі дні, але час у передсвятковій метушні летить дуже швидко. Не встигли оглянутись - як уже і Миколая! А це особливе свято і для малих, і для дорослих. Його однаково чекають діти Франції та Німеччини, Києва та Львова, Кропивницького  і нашої  Вершино-Кам’янки, бо усім так хочеться відчути таємничий прихід Святого Чудотворця.
         Цього року День Святого  Миколая у нашій рідній школі, Вершино-Кам’янській філії Новгородківського НВК, святкувався по-особливому. А подарували нам феєричний квест «Чобіток Святого Миколая» класні керівники. Зібравшись в актовій залі, команди квесту отримали маршрутні листи, за якими  повинні були організовано рухатися із станції до станції, виконувати завдання, щоб знайти такі бажані подарунки. Квесторами нашого захоплюючого заходу були учні 4 класу (Лісова Н.В.), 5 класу (Антоненко О.О), 6 класу (Шпак В.В.), 8 класу (Лісова Л.П.) та 10 класу (Гоц Т.М.). Усі ми, учасники квесту, мали змогу проявити  свої знання , логіку, швидкість мислення та творчі здібності. З великою цікавістю ми відвідали станцію «Шкільний кінозал», де переглянули казку про Миколая Чудотворця, а на «Історичній» - за допомогою гаджетів збирали інформацію про його життя та добрі справи. На станції «Творчій» складали вірші, брали участь у майстер-класах «Різдвяне диво» та «Дерево доброти», виконували інтерактивні народознавчі вправи та розгадували кросворди. А на станції «Караоке» розучили пісню календарно-обрядового циклу «Ой хто, хто Миколая любить…».  Коли ми виконали всі завдання, то у чобітку Святого Миколая знайшли нарешті таку бажану відповідь на питання, де шукати торбину з подарунками. Усі залишилися задоволеними.
Свято закінчилося, а теплі враження від нього залишилися. Віриться, що всі ми станемо хорошими людьми, бо в майбутнє заберемо із собою знання, уміння, народні традиції і звичаї, які так майстерно передають наші наставники-вчителі.

  

 Тарас Григорович Шевченко. "Наймичка". Сучасний погляд

            Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Тарас Шевченко означає так багато, що сама собою  створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, і в наших серцях. Ми на вічнім шляху до Шевченка…

            Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Але, щоб краще зрозуміти його як нашого сучасника, треба повністю осягнути його як сучасника людей, проблем, суспільства ХХІ століття. Він сам приходить у наш день. Але й ми повинні йти у його час. Лише так між нами й ним буде глибше взаєморозуміння.

             Перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації, наша творча група створила цей відеоролик з метою провести паралелі між сучасною молоддю та молоддю минулих часів. Жінка у творчості Тараса Шевченка займала особливу роль. Учні, вивчаючи твір "Наймичка", за допомогою вмонтованих уривків телепередачі "Вагітна у шістнадцять", матимуть змогу порівняти схожі проблеми поколінь, поставити себе на місце інших.

            Шевченко завжди є сучасним. Він у наших думах, серцях, нашій боротьбі за краще майбуття, щастя.

Приємного перегляду!

Моя презентація [посилання]

Ця тема мене турбує..

(вірш моєї учениці)

Я можу здійняти галас
Кричатиму на всю планету!
Про те, що твориться зараз...
Про розпачу важкі тенети!

Я буду кричати вголос!
Щоб всі почули страждання!
Про зовсім зелений колос,
Який розчавили зрання!

Він мав ще роки прожити!!!
Він мав цілувати дружину!
У нього ж маленькі діти...
Ви їх годували полином!

Навіщо??? Скажіть, НАВІЩО???
У чому ми винні? Не знаю...
Він ще молодим погинув...
Не встиг попрощатися з мамою...

Я хочу кричати на весь світ!
Щоб кожна звірина почула!
Ми вже натерпілися стільки бід,
Що вже і про щастя забули....

Я хочу здійняти галас!
Ми вивчились ненавидіти!
Всіх тих, хто вбиває зараз...
І змушує нас божеволіти...

На всю планету кричатиму,
Із криком впаду на коліна...
З очей моїх сльози капають...
Je suis Ukraine... Я - Україна!

Каріна Гоц